Історія казки про Попелюшку

Казка «Попелюшка» — це західноєвропейська казка, найбільш відома читачам за редакціями Шарля Перро, братів Грімм і Джамбаттісти Базіле. Це один із найпопулярніших «бродячих сюжетів», який має понад тисячу втілень у фольклорі різних народів світу.

Єгипетська версія казки про Попелюшку

Найдавніша відома версія казки виявлена на єгипетських папірусах. Головна героїня казки — дівчина на ім’я Родопіс, народжена в Греції. Вона була викрадена піратами, які привезли її до Єгипту, де й продали в рабство. Хазяїн купив їй вишукані шкіряні позолочені сандалі. Поки Родопіс купалася в річці, сокіл (цим соколом був бог Гор) вкрав її сандалію й уніс фараону. Сандалія була такою маленькою й вишуканою, що фараон одразу оголосив загальнонародний розшук. Коли він знайшов Родопіс — Попелюшку — він одразу одружився з нею.

Казка про Попелюшку в редакції Шарля Перро

Король невеликої країни, вдівець із донькою від першого шлюбу, чарівною й доброю дівчиною, одружився з пихатою та злою дамою з двома доньками, у всьому схожими на матір. Батько в усьому слухався свою нову дружину. Мачуха змушує падчерку жити на горищі, спати на солом’яній підстилці й виконувати найважчу й брудну роботу. Після роботи дівчина зазвичай відпочиває, сидячи на ящику з попелом біля каміна, тому сестри прозвали її Попелюшкою. Зведені сестри Попелюшки купаються в розкоші, а вона безропотно зносить їхні насмішки.

Принц Мірліфлор влаштовує бал, на який запрошує всіх знатних людей королівства з дружинами й доньками. Мачуха й сестри Попелюшки теж запрошені на бал; саму Попелюшку, в її брудних лахміттях, ніхто до палацу не пустить. Після від’їзду мачухи й сестер Попелюшка гірко плаче. Її навідує хрещена мати, яка є феєю. Добра фея перетворює гарбуз, мишей, щура й ящірку відповідно на карету, коней, кучера й слуг, лахміття Попелюшки — на розкішну сукню, і дарує їй гарненькі черевички. Вона попереджає Попелюшку, що рівно опівночі карета перетвориться назад на гарбуз, сукня — на лахміття і так далі. Попелюшка їде на бал. Усі захоплені її красою й нарядом, принц знайомиться й танцює з нею. Без чверті дванадцять Попелюшка прощається з усіма й поспішає піти. Вдома вона вдягає старий фартух, дерев’яні чоботи й слухає захоплені розповіді сестер, що повернулися, про ту, що блищала на балу прекрасну невідому.

Наступного вечора ще більш нарядна Попелюшка знову їде на бал. Принц не відходить від неї й нашептує їй усякі люб’язності. Попелюшці дуже весело, і вона опам’ятовується, коли годинники починають бити опівночі. Попелюшка тікає додому, але втрачає черевичку.

Принц оголошує по всьому королівству, що одружиться з дівчиною, якій прийдеться по нозі крихітна черевичка. На здивування сестер, Попелюшка вільно взуває черевичку. Одразу після примірки Попелюшка дістає з кишені другу таку саму черевичку, а фея перетворює її лахміття на розкішну сукню. Сестри падають на коліна й просять вибачення в Попелюшки. Попелюшка прощає сестер.

Попелюшку везуть до палацу до принца, і через кілька днів він одружується з нею. Сестер вона бере до себе в палац і того ж дня видає їх заміж за двох придворних вельмож.

Казка про Попелюшку в редакції братів Грімм

У багача помирає дружина. Перед смертю вона наказує доньці бути доброю. Донька щодня ходить до матері на могилу й плаче, а наказ матері виконує. Настає зима, потім весна, і багач бере в дружини іншу. У мачухи дві доньки — злі, але дурні. Вони відбирають у доньки багача гарні сукні й виганяють її жити на кухню. Крім того, дівчина тепер з ранку до вечора виконує найчорнішу й найважчу роботу, а спить у попелі, тому її називають Попелюшкою. Зведені сестри знущаються над Попелюшкою, наприклад, висипають горох і сочевицю в попіл. Батько їде на ярмарок і питає, що привезти доньці й падчеркам. Падчерки просять дорогих суконь і коштовного каміння, а Попелюшка — гілочку, яка на зворотному шляху перша зачепить його за шапку. Привезену гілочку ліщини Попелюшка садить на могилі матері й поливає слізьми.

На могилі виростає гарне дерево. Попелюшка тричі на день приходила до дерева, плакала й молилася; і щоразу прилітала на дерево біла пташка. І коли Попелюшка їй висловлювала якесь бажання, пташка скидала їй те, про що вона просила.

Король влаштовує триденний пир, на який скликає всіх гарних дівчат країни, щоб його син міг обрати собі наречену. Зведені сестри йдуть на пир, а Попелюшці мачуха заявляє, що ненароком просипала в попіл миску сочевиці, і Попелюшка зможе піти на бал, тільки якщо вибере її за дві години. Попелюшка кличе:

Ви, голубки ручні, ви, горлинки, пташки піднебесні, швидше до мене летіть, сочевицю вибрати допоможіть! Кращу — у горщечок, гіршу — у зобочок.

Голубки й горлинки справляються із завданням менше ніж за годину. Тоді мачуха «ненароком» просипає вже дві миски сочевиці й скорочує термін до години. Попелюшка знову кличе голубків і горлинок, і вони справляються за півгодини. Мачуха заявляє, що Попелюшці нема в що вдягтися, і танцювати вона не вміє, й від’їжджає з доньками, так і не взявши Попелюшку. Та приходить до горіхового деревця й просить:

Ти гойднись, обтрусись, деревце, ти одягни мене в злато-срібло.

Дерево скидає розкішний одяг. Попелюшка приходить на бал. Принц увесь вечір танцює тільки з нею. Потім Попелюшка тікає від нього й залазить на голубник. Принц розповідає про те, що сталося, королю. Подумав старий. А не Попелюшка це? Наказав принести сокиру й багор, щоб зруйнувати голубник, але в ньому нікого не виявилося.

На другий день Попелюшка знову просить у деревця одяг (тими ж словами), і повторюється все те саме, що й у перший день, тільки Попелюшка не тікає на голубник, а залазить на грушу.

На третій день Попелюшка знову просить у деревця одяг і танцює на балу з принцом, але коли тікає, то до намазаної смолою драбини (хитрість принца) прилипає її черевичка з чистого золота. Принц приходить до батька Попелюшки й каже, що візьме в дружини тільки ту, на чию ногу прийдеться ця золота черевичка.

Одна з сестер відрізає палець, щоб взути черевичку. Принц забирає її з собою, але два білих голубки на горіховому дереві співають, що її черевичок увесь у крові. Принц повертає коня назад. Те саме повторюється з другою сестрою, тільки вона відрізає не палець ноги, а п’яту. Тільки Попелюшці черевичок приходиться впору. Принц пізнає дівчину й оголошує своєю нареченою. Коли принц із Попелюшкою проїжджають повз кладовище, голубки злітають з дерева й сідають на плечі Попелюшці — один на ліве, другий на праве, і так і залишаються сидіти.

А коли настав час весілля справляти, з’явилися й віроломні сестри — хотіли до неї підлащитися й розділити з нею її щастя. І коли весільна процесія вирушила до церкви, старша опинилася по праву руку від нареченої, а молодша по ліву; і виклювали голуби кожній із них по оку. А потім, коли поверталися назад з церкви, йшла старша по ліву руку, а молодша по праву; і виклювали голуби кожній із них ще по оку.

Так були вони покарані за злобу свою й лукавство на все своє життя сліпотою.

Адаптації та екранізації казки про Попелюшку

За мотивами французької казки було випущено численні ігрові та мультиплікаційні фільми: як прямі адаптації, так і повні переосмислення, що використовують окремі елементи сюжету. Що стосується версії братів Грімм, то в Німеччині класичною вважається екранізація «Три горішки для Попелюшки» 1973 року. Також був випущений однойменний комікс, що адаптує історію на сучасний мотив, у рамках серії переосмислених казок Grimm Fairy Tales.

У нашому магазині Ви можете купити настільну гру «Попелюшка», щоб особисто взяти участь у незвичайній історії про маленьку добру дівчинку з кришталевою черевичкою на ніжці.